Так случилось, что на прошлой неделе я прилетел из Москвы на Украину. Маршрутка из Борисполя привезла меня к Южному вокзалу, там меня встретил друг и, конечно же, первым делом повез на Хрещатик. И только я поднялся из метро и сделал первый шаг, как понял, что щось не те! Народ вокруг смеётся, обіймається, співає, танцює. Я шел по Майдану и з кожним кроком відчував, як якась неймовірна свобода рождается внутри меня, шириться, зростає… I так мене розпирало, поки я не вибухнул гучним сміхом і сльозами радості. Боже, як же я вам заздрю. Це так прекрасно, хоча б трішечки, саму крапельку відчувати себе господарем у своїй країні! За вас, українці! За вашу перемогу!
Так случилось, что на прошлой неделе я прилетел из Москвы на Украину. Маршрутка из Борисполя привезла меня к Южному вокзалу, там меня встретил друг и, конечно же, первым делом повез на Хрещатик. И только я поднялся из метро и сделал первый шаг, как понял, что щось не те! Народ вокруг смеётся, обіймається, співає, танцює. Я шел по Майдану и з кожним кроком відчував, як якась неймовірна свобода рождается внутри меня, шириться, зростає… I так мене розпирало, поки я не вибухнул гучним сміхом і сльозами радості.
Вилежуюся я на дивані, дивлюся виступи Яценюка. Протягую руку до підлоги, беру пляшку пива "Балтика № 25", відкриваю кришку запальничкою і роблю добрячий ковток. Раптом світло в кімнаті погасло, а тіні стали криваві. На стене проступил образ распятого мальчика, а в углу Турчинов со злой ухмылкой высасывал кровь из младенца. В окне маячила плачущая корова. А из кровавой мглы на потолке к моему лицу мееедленно протянулась рука Порошенко и предложила вкуснячую конфетку "Рошен". Я чуть не обосрался!!! Вскочив с дивана, в два прыжка оказался в кладовке, в один миг откупорил банку с салом и с жадностью съел целый шмат сала. Ніколи більше не буду пити російське пойло
Короче, залез я в холодильник, взял помидору, огурец, зелень, хотел салат сделать. Ну естественно, салат надо делать с майонезом, иначе какой нормальный человек его есть будет. Я все нарезал и вдруг понял, что майонез я забыл, чёртов слоупок. Открываю холодильник, беру майонез и вдруг понимаю, что передо мной лежит сало. Никогда раньше не ел сала, а тут вдруг захотелось, ну думаю, раз захотелось, почему бы и не съесть. Пока заправил салат, нарезал сало, все как положено, покушал и тут вдруг все перефарбувалося у жовтоблакитний колiр, гул та рокiт, їбати в сраку, що за гімно, нічого не зрозуміло, вилазить із землі Тарас Шевченко и каже якусь [мат] про москалів і мораль, старий педаль, хулі йому у землі не лєжалось бл?*:!? Відтепер окрім української мови я ніхуя не розумію. Здається сало було прокляте.
23 комментария
9 лет назад
Удалить комментарий?
Удалить Отмена9 лет назад
Удалить комментарий?
Удалить Отмена9 лет назад
Удалить комментарий?
Удалить Отмена9 лет назад
Удалить комментарий?
Удалить Отмена9 лет назад
Удалить комментарий?
Удалить Отмена